Новини

Володимир Карафетов: концерт у рідному Харкові

Володимир Карафетов про батьків - заслужених артистів України, про підготовку вокалістки-переможниці, як з часом змінюються пісні та що залишається незмінним.

ВІСТІ завітали на концерт у рідному Харкові на ексклюзивне інтервʼю.

Ви обрали таку дату концерту, щоб привітати харківʼян із Днем міста?
Звісно. Хотів привітати рідних харків'ян саме у святковий день. Подарувати концерт, побачити знайомі обличчя, співати пісні разом. Ще раз вітаю незламне місто Харків та усіх харків'ян!

Що для вас Харків?

Харків – місто, яким я пишаюсь та яке люблю усім серцем. Тут я народився, вчився, одружився. Тут народився мій син й живе багато друзів. Харкову я присвятив пісню, яка надовго стала моєю візитівкою. До речі, пісні «Харьков мой» вже 16 років. І весь час вона є гімном для харків’ян. Знаю, що ця пісня є у записах караоке у різних країнах, де живуть харків’яни, які залюбки її співають.

Як писалася чарівна пісня «Стефанія»?
Будь-яка моя пісня – це натхнення. Пісня «Стефанія» присвячується маленькій дівчинці, яка народилась вже під час війни. Її батьки – мої друзі, які чекали на народження донечки аж 8 років! Поява Стефанії – це найважливіша подія у їхньому житті. І мені дуже приємно розуміти, що я написав пісню, яка западає у душу не тільки її батькам, а й слухачам.

Розкажіть, на що наразі акумулюєте благодійну допомогу?
Я не люблю афішувати цю діяльність. Якщо можу, завжди допомогаю. Особливо дітям та військовим ЗСУ. Багато моїх друзів та знайомих на фронті роблять все, щоб ми могли жити, працювати, виховувати дітей в рідній Україні.
На концертах я роблю збори коштів, які потім йдуть на потреби українських підрозділів. Не забувайте й ви про це!
Важлива будь-яка допомога!

Що почуємо незабаром?
Нові пісні українською мовою з нового альбому. Назву збережу в таємниці. Вже незабаром. Ви дізнаєтесь про нього першими.

Ви допомагаєте дітям та підтримуєте в творчому розвитку молодь?
Ще задовго до повномасштабного вторгнення у мене з’явилася сім’я з двома дітьми, в яких діагноз – ДЦП, і я постійно їм допомагаю. Також підтримую в деяких творчих моментах. Наприклад, у студії записую талановиту молодь. Неважливо, чи це музикант, чи співак. Є дівчинка-віолончелістка, яку ми випадково зустріли. Вона вразила мене своїм талантом. Я запропонував їй зробити демо-запис у моїй студії. Пізніше вона отримала Гран-прі на конкурсі музикантів в Австрії.
Як змінюються пісні з часом та що залишається незмінним в творчості?
Незмінними залишається моя щирість, чесність та ті емоції, які мені хочеться передати в піснях. Якщо я пишу про друзів, то тільки про справжніх. Якщо про кохання, то тільки про палке та пристрасне.
Якщо писати про якісь моменти життя, то тільки про найважливіші для мене. Мені не подобається вигадувати або писати про щось уявне.

А що змінилось?
Мабуть, пісні стають дорослішими та більш емоційними. Я так вважаю.

https://www.instagram.com/karafetov_official?igsh=Ym1odGR0Nmxva3E=

Анастасія
Почерніна

Помічниця:

Катерина
Лемента

Фото:
Андрій Румянцев